НОВІ ВИЯВИ ЕКСПРЕСИВНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ МЕДІАТЕКСТІ
Ключові слова:
науково-популярний медіатекст, комунікативна ефективність, розмовні лексеми, стилістично знижена лексика, дефініція, авторська індивідуальність, експресивністьАнотація
У статті на значному ілюстративному матеріалі проаналізовано нові тенденції у функціюванні експресивно маркованих мовних одиниць, виражальних засобів у різножанрових текстах сучасних українських науково-популярних медіа; визначено їхню роль у популяризації науки, впливу на комунікативну ефективність досліджуваних текстів, у створенні доступного контенту, переконливості, легкості сприйняття наукової думки. Спостережено активізацію розмовної, жаргонної лексики в науково-популярній мові, що є наслідком її демократизації, розкутості в житті українського соціуму. Проаналізовано функції стилістично зниженої лексики в досліджуваних текстах, яка є засобом стилізації неофіційного, невимушеного спілкування. Визначено нові тенденції активного використання оказіональної лексики в заголовках, вузькогалузевих термінів, за допомогою яких журналісти репрезентують сучасні досягнення науки та техніки, доносять інформацію та знання про них до своєї аудиторії, роблять їх доступнішим для сприйняття реципієнтом. Закцентовано увагу на тому, що новітні оказіональні утворення є прикметою українських науково-популярних текстів. Такі лексеми є переважно позитивно оцінними, сприяють створенню яскравого стилістичного ефекту. Журналісти свідомо обирають їх для заголовків публікацій заради привернення уваги. Досліджено особливості дефініції як своєрідного жанру в науково-популярному дискурсі. Окреслено мовну специфіку заголовків, зачинів, лідів, а також засоби урізноманітнення їхнього змісту й структури, створення ефекту діалогізму, прийоми експресивного синтаксису. Розглянуто синтаксичні одиниці, що мають різноманітні експресивні відтінки, властивість створювати особливе напруження відчуттів, загострювати увагу на проблемі. Виокремлено основні чинники мотивації авторів удосконалювати, урізноманітнювати мовне оформлення матеріалів, надавати їм виразної авторської індивідуальності.