АНГЛІЇЗАЦІЯ ЯК СИНДРОМ МЕНШОВАРТОСТИ: СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Ключові слова:
англіїзація, соціолінгвальний контекст, Концептуальні засади державної політики щодо розвитку англійської мови у сфері вищої освіти (КЗ), законопроєкт «Про застосування англійської мови в Україні», державний статус української мовиАнотація
У статті розкрито регресивні новітні процеси англіїзації в соціолінгвальному контексті. Проаналізовано процеси англіїзації в системі освіти через ухвалення методичних рекомендацій та законодавчі ініціативи чинної влади, що спрямовані на обмеження державного статусу української мови.
Виокремлено низку основних позицій англіїзації, що свідчать про обмеження державного статусу української мови: ухвалення Концептуальних засад державної політики щодо розвитку англійської мови у сфері вищої освіти (КЗ); експансія англійської мови способом ліцензування та акредитації закладів вищої освіти; англійська мова як перепустка до кар’єрного зросту науковців у супротиві до української мови; обмеження свободи друкування наукових досліджень базою Scopus та Wеb оf Sсienсe як глобальних монополістів на ринку видавничих послуг наукової літератури Еlsеvіer; англомовна дискримінація дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; обмеження українців у соціальному статусі через незнання англійської мови та відсутність підтримки української мови в системі вищої освіти та ін.
Англіїзацію потрактовано як загрозу для української державности саме в час найбільших можливостей для розвитку української мови, яка щойно тепер найвищою ціною втрати життів на війні з московським ворогом виходить із-під московського пресу і є символом національної ідентифікації. Дисбаланс між державною українською мовою та засиллям як не московської, то англійської викликає обґрунтовану тривогу про самостійність нашої української перспективи й місця України на світовій політичній шахівниці. У час війни зміна мовного статусу не лише небезпечна, а свідчить про антиукраїнський характер рішень чинної влади.
