ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО В ІНТЕРВ’Ю ВІЙСЬКОВИХ 2024–2025 РОКІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Ключові слова:
воєнний дискурс, концепт, концептосфера майбутнього, лінгвокогнітивні моделі, концептуальний аналіз, інтерв’ю, стратегічне баченняАнотація
У статті розглянуто лінгвокогнітивні особливості репрезентації майбутнього в інтерв’ю українських військових 2024–2025 років. Дослідження базовано на концептуальному аналізі вербальних стратегій, що використовуються військовими для опису майбутнього. Дискурс інтерв’ю військових став механізмом фіксації суспільних очікувань і цінностей, а також важливим ресурсом для вивчення ментальних структур, які формуються у кризовій ситуації. Аналіз інтерв’ю дозволив виокремити п’ять різних концептів: «поразка», «перемога як збереження держави», «невизначеність», «боротьба» та «перемога як комплексна мета». Виявлено полівекторність бачень, зокрема домінування концептів боротьби, перемоги, свободи, а також невизначеності. Кожен із них простежено як результат процесу концептуалізації, що відображає індивідуальну та колективну картину світу військових. Визначено, що ці концепти формують уявлення про майбутнє не лише на рівні особистого досвіду, а й крізь призму національного дискурсу, впливаючи на суспільні наративи, моральну стійкість та стратегічне мислення. Запропоновано типологію концептів майбутнього у воєнному дискурсі та їхній зв’язок із когнітивними моделями сприйняття часу і простору в умовах війни.
