ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ІРОНІЇ В СКЕТЧАХ КОЛЮША ПРО ВАДИ СУСПІЛЬСТВА (НА ОСНОВІ СКЕТЧУ «LES FLICS»)
Ключові слова:
іронія, іронічний дискурс, аналіз скетча, стилістичні і прагматичні засоби іронії, КолюшАнотація
У статті досліджено іронію як складний лінгвістичний та прагматичний феномен, що виконує важливу роль у створенні сатиричного ефекту в жанрі скетчу. Об’єктом аналізу є скетч французького коміка Колюша «Les Flics», у якому іронія використовується як інструмент соціальної критики, зокрема висміювання недоліків поліцейської інституції.
Виявлено основні лінгвістичні, стилістичні та прагматичні засоби створення іронії. Доведено, що центральною мовленнєвою стратегією, що формує критичне ставлення до поліцейської системи, є навмисне провокування аудиторії та акцентування на абсурдності зображуваних реалій. Комічний ефект виникає з контрасту між соціально очікуваними нормами поведінки (зокрема мовленнєвої) та реальністю, яку репрезентує персонаж-оповідач. Проаналізовано як стилістичні прийоми, такі як антифразис, метафора, метонімія, гротеск, сарказм, а також лінгвістичні засоби – використання розмовного регістру, жаргону та порушення мовних норм – створюють відчуття глибокої мовної і соціальної девіації поліцейського.
Стаття опирається на сучасні лінгвістичні теорії, зокрема прагматику, теорію мовленнєвих актів, теорію поліфонії та теорію релевантності.
В ході дослідження з’ясовано, що іронія у скетчі є інсценізованою і ситуаційною, а її комічний ефект досягається через конфлікт між очікуваним і фактичним. Особливу увагу приділено імпліцитності, поліфонії висловлювання та сатиричній стратегії персонажа-оповідача. Дослідження демонструє, що іронія не лише підсилює естетичний ефект тексту, а й виконує критичну соціальну функцію, формуючи дискурс спротиву.
У роботі окреслено перспективи подальшого аналізу інших скетчів Колюша в контексті мовленнєвої критики суспільства.
