КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ МЕТОНІМІЇ
Ключові слова:
метонімія, ідеалізована когнітивна модель, когнітивна лінгвістикаАнотація
Актуальність дослідження, висвітленого у статті, полягає у тому, що за допомогою когнітивного підходу стають можливими дослідження сутності мовних явищ, а через них і когнітивних механізмів та структур людської свідомості. У межах цього підходу метонімія розглядається не лише як лінгвістичне явище, але й як один із принципів організації повсякденного мислення і певний спосіб концептуалізації та категоризації дійсності. Синтез відкриттів когнітивної лінгвістики з теоретичними та практичними напрацюваннями нейробіології і психології виявляється взаємовигідним для цих наук процесом. Лінгвістика може направити хід нейробіологічного дослідження, визначаючи те, що слід шукати в роботі мозку, щоб розкрити містику мови. Об’єктом вивчення є когнітивний механізм утворення метонімії. Предмет дослідження – метонімія у когнітивній лінгвістиці. Охарактеризовано поняття «метонімія», «ідеалізована когнітивна модель», «когнітивна лінгвістика» з акцентом на значущості цих категорій для роз-
витку лінгвістики як науки. Розглянуто та проаналізовано когнітивне тлумачення метонімії та відповідні приклади. У статті зазначається, що вивчення когнітивних механізмів транспозиції смислів ще потребує систематичного дослідження їхніх семантико-структурних параметрів та семантичного наповнення у подальшому.
