СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОЇ ЕКСПРЕСІЇ В ПЕРЕКЛАДАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІРИКИ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті відображено результати науково-філологічного дослідження, яке дало можливість проаналізувати способи інтерпретації образу України в англомовних перекладах української поезії.
На основі узагальнення результатів дослідження наукових джерел розкрито поняття художнього перекладу як лінгвістичної проблеми. Зазначено особливий зв’язок між художнім образом і мовною категорією, на основі якої він утворюється. Виокремлено основні вимоги до перекладу художніх творів, серед них: точність, лаконічність, ясність та літературність. Встановлено, що основною трудністю художнього перекладу є точне розуміння лексичних одиниць та співвідношення того, що хотів донести читачу автор і того, як передав це перекладач.
Висвітлено два аспекти перекладу української поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурний. Визначено, що лінгвокультурний аспект перекладознавчого аналізу дозволяє виявити особливості відображення в англомовному поетичному перекладі ціннісних домінант української етнокультури на основі зіставлення імені культурного концепту, символів культури та емотивної експресії, а лінгвокогнітивний дає змогу висвітлити особливості відображення системи концептів українського автора в образній системі англомовних перекладів його лірики. Досліджено поняття та роль культурного концепту УКРАЇНА в англомовних перекладах, що виражається лексичними засобами конкретної мови. Зазначено чотири складники культурного концепту: поняттєвий, ціннісний, символічний і образний. Виявлено, що елементи образності та символіки є структурними частинами культурного концепту. З’ясовано, що розуміння перекладачем системи концептів автора є умовою відтворення образу його країни в перекладі.
Проаналізовано символи української культури в поетичних творах, які являють собою багатозначні предметні образи, що виражають ціннісні і світоглядні орієнтири.  Художній символ вважається одним із видів образного концепту з багаторівневою структурою референції, і основні аспекти його аналізу повинні включати визначення глибини вихідного символу та його культурологічних складників. Аналіз перекладу символів показав, що найуживанішим способом відтворення української поетичної символіки є калькування, менш уживаними є способи транскрипції, транслітерації та еквівалетний переклад. Визначено, що відтворена в перекладі символіка не може передати всіх культурологічних складників і семасіологічної глибини, тому що перериваються асоціативні зв’язки з місцем її породження. Вона спричиняє символічне привласнення образу України в цільовій культурі, та водночас передає його етнічну унікальність.
Розкрито основні способи передачі образу України в перекладах української лірики, внаслідок яких художній переклад адаптується до норм мови перекладу і стає точним та зрозумілим. Виокремлено такі лексичні трансформації при перекладі: транскрипція, транслітерація, еквівалентний переклад, калькування та спосіб контекстуальної заміни. Здійснено компаративний аналіз перекладу символіки й образу України в перекладах української поезії. Комплексне дослідження дало змогу з’ясувати, що при перекладі превалюють способи контекстуальної заміни, еквівалентного перекладу та калькування.
Отже, у статті виконано всі поставлені завдання і до того ж визначено, що компоненти символіки та образності складають структурну частину концепту УКРАЇНА загалом. Результати дослідження відображено в діаграмі.