ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМОГО ГУСТАТИВНОГО КОМПОНЕНТА В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анотація

У статті проаналізовано особливості утворення лексичних сполук з компонентом синестезійної перцепції. Актуальність розвідки не викликає заперечень з огляду на те, що ментальне підґрунтя номінації не можна звужувати до меж інтересів етнолінгвістики, оскільки номінування квалітативних категорій дозволяє розкрити не лише національну специфіку організації тексту, а має розглядатися через призму когніції окремого індивіда зі своїми суб’єктивними та об’єктивними чинниками світосприйняття як певного домену концептуально-мовної картини світу окремого етносу.
У статті акцентується, що побудова лексичних сполук із компонентом смаку („солодкий”) базується здебільшого на мотивованій вторинній номінації, що породжується роботою думки окремої людини, яка так чи інакше вбирає у свою мовотворчість опорні поняття і концепти свого народу. Доведено, що втрата „густативності” лексичних сполук з компонентом „солодкий” відбувається внаслідок переосмислення прямої номінації шляхом нашарування додаткових семантичних відтінків та асоціативних рядів, результатом чого виникають нові метафоричні поєднання з певною оцінкою окремого явища чи факту, що найяскравіше виражають як особливості загальнонаціонального менталітету, так і специфіку мовної особистості. Визначено, що синестезійне світосприйняття сприяє не лише формуванню нестандартності уявлень про оточуючий світ, а й породжує подальший поглиблений інтерес науковців-представників різних галузей знань щодо існування поняття „об’єктивна дійсність”; увиразнює визначення фактів, процесів, дій, якостей та надає їм самобутню квалітативну ознаку; уможливлює тонку диференціацію станів людини; організовує несподівані принципи лексичної когезії художнього мовлення, що, в свою чергу, безумовно, живить мову.