ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПЕРЕКЛАДІ З ФРАНЦУЗЬКОЇ,ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ (МОРФОЛОГІЧНИЙ ТА СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ)
Ключові слова:
граматика, граматична трансформація, граматична категорія, синтаксична структура речення, морфологічний аспект, частина мови, члени речення, типи синтаксичного зв'язкуАнотація
Граматика – це система об’єктивно діючих у мові правил зміни слів, їх зв’язків у словосполученнях і реченнях. Граматична будова мови разом з її основним словниковим фондом становлять основу мови. Відмінності у граматичній будові різних мов часто призводять до того, що під час перекладу доводиться змінювати інформацію, яка міститься в тексті оригіналу. Навіть у випадку збігу граматичних категорій у мові оригіналу та мові перекладу повної відповідності між ниминемає, оскільки засоби їхнього вираження в кожній мові різні. Під час передання граматичних конструкцій у перекладі важливим є принцип функціонального, а не формального підходу до передання значення граматичних форм і конструкцій. Проаналізувавши граматичні універсалії, як засіб відтворення граматичної категорії у перекладі з французької та італійської мов на українську робимо висновок, що в трьох досліджуваних мовах є такі спільні ознаки: іменники позначають предмети, абстрактні поняття, власні імена; прикметники висловлюють ознаки предмета; дієслова – дію та стани; числівники – число та порядок предметів за рахунком, та відмінності – іменники французької/італійської мов мають категорію означуваності/неозначуваності, основним засобом передачі якої є відповідна форма артикля. У процесі перекладу з французької, італійської мови на українську заміні можуть піддаватися граматичні одиниці – форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного зв'язку та ін. Заміни поділяються на: a) заміни форм слова; б) заміни частин мови; в) заміни членів речення (перебудова синтаксичної структури речення); г) синтаксичні заміни у складному реченні; 3. додавання; 4. упущення. Практично важливим для перекладу є різне використання граматичних категорій у їхній незначній (асемантичній) функції.