ОСТРОЗЬКИЙ ГОДОНІМІКОН XVI–XVII СТОРІЧ
Ключові слова:
власна назва, годонім, мотиваційна база, історичні джерела, ОстрогАнотація
У статті проаналізовано назви вулиць Острога XVI–XVII ст., зафіксовані в історичних джерелах, опублікованих староукраїнською та середньопольською мовами. Годоніми схарактеризовано в контексті денотатно-номінативної класифікації. З’ясовано, що формування годонімікону Острога розпочинається наприкінці XVI ст., а перші згадки про назви вулиць засвідчено в Первинному поборовому реєстрі Острозької волості та Здовбицького двору 1576 р. Виокремлено й описано два типи вуличних назв: годоніми-орієнтири, які допомагали людині орієнтуватися на місцевості, та власне годоніми, що чітко називали вулицю. Окремо проаналізовано назви вулиць, які складаються з власної назви, доповненої вказівкою на зовнішній об’єкт. Визначено, що для середньовічного Острога об’єктами-орієнтирами були князівський замок, міська огорожа (палісад), Луцька і Татарська вежі, став, річка, млини тощо.
З’ясовано, що власне годоніми найчастіше мотивовані назвами етносів (жиди, турки, татари) або видом діяльности людей (шевці, колісники, гарбарі), які проживали на острозьких вулицях, а також найменуваннями міст (Луцьк, Рівне, Звягель, Кам’янець), у бік яких вела вулиця. Поодинокі годоніми пов’язані з особливостями рельєфу, місцем чи порядком розташування і в історичних документах мають різні варіанти назв, що засвідчує їх некодифікованість і нестабільність. Зафіксовано приклади перейменування окремих вулиць наприкінці XVI ст. і формування поширених у сучасному онімному просторі меморіальних годонімів. Підтверджено, що годонімікон XVI–XVII ст. віддзеркалює ключові відомості з історії розвитку Острога, заселення передмість і соціальної стратифікації міста.
