ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ОБРАЗНО-СТИЛЬОВА СИСТЕМА ХУДОЖНЬОГО ДОСВІДУ
Ключові слова:
постмодернізм; постмодерністський художній дискурс; художній текст; інтертекстуальні зв’язки; інтертекстуальністьАнотація
У статті розглянуто теоретичне підґрунтя постмодернізму – культурно-філософську проблематику постструктуралізму, що характеризується вираженням алогічної сутності світобудови, тотальною руйнацією суб’єкта та будь-якої цілісності. Постмодернізм виразно характеризує нове постіндустріальне суспільство з його децентрованим світовідчуттям і самосвідомістю, натомість постмодерністський художній дискурс відтворює ризоматичну модель світу. Постмодернізм виокремився в літературному процесі завдяки своїй мінливості, іманентності, міфопоетичності, фрагментарності, ірраціональності, гіперсимволічності, амбівалентності, а також інтертекстуальності.
Почесне місце у постмодерністському художньому дискурсі посідає саме концепція інтертекстуальності, що пов’язана з ідеєю неокласичної філософії щодо активного значення соціокультурного середовища в процесах смислорозуміння та смислопородження. Маркуючи постмодерністський художній дискурс, ця текстова категорія включає в нього й інші тексти, створюючи у такий спосіб особливий семіотичний простір.
Інтертекстуальність визначено як текстову категорію, що невіддільна від текстуальності; розглянуто як феномен, урахування якого є запорукою розуміння смислу тексту постмодерністського художнього дискурсу, та як вихідний принцип текстотворення, що виражається не лише на міжтекстовому, але й на внутрішньотекстовому рівні. У художній літературі постмодернізму категорія інтертекстуальності творить фрагментований текст, що взаємодіє з іншими текстами. Слугуючи структурною ознакою художніх текстів літератури постмодернізму, вона забезпечує прирощення смислу художнього твору, формуючи в такий спосіб його історико-філологічний контекст. У літературному творі простежуються смислові асоціації з текстами-попередниками, формується складний міжтекстовий комунікативний простір, що сприяє динаміці загальної текстової семантики та структурну-смислової цілісності тексту як гетерогенної структури.