ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО ПОСЛІДОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ ПРОМОВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СФЕРИ
Ключові слова:
лексика, граматика, термін, промова, науково-технічна сфера, усний перекладАнотація
У статті розглядаються специфічні характеристики усного послідовного перекладу, які виникають у контексті науково-технічного дискурсу. Визначено поняття промови, типи науково-технічних промов та їх особливості (об'єктивність, логічність і структурованість, насиченість термінологією, формальність і нейтральний стиль, використання числових даних). Виокремлено виклики в усному послідовному перекладі науково-технічних промов (швидкість мовлення доповідача, відсутність можливості редагування, різні стилі викладу). Увагу приділено важливості точності та адекватності передачі спеціалізованої інформації, що містить терміни, абревіатури та числові дані.
Автором детально аналізуються лексичні особливості усного послідовного перекладу науково-технічної промови, такі як висока концентрація термінів, що часто не мають точних аналогів у мові перекладу, неоднозначність значень термінів, а також використання запозичень і пояснювальних перекладів, що потребує глибокого знання галузевих словників.
Граматичні аспекти, включаючи структуру речень, пасивні конструкції, номіналізацію та специфічне використання часових форм, також розглядаються як важливі елементи, що впливають на ефективність перекладу. Окрему увагу приділено труднощам перекладу складних синтаксичних конструкцій, а також ролі контексту та прагматичних чинників у передачі змісту.
Стаття підкреслює значення знання предметної галузі для перекладачів, а також оперативності мислення, аналітичних навичок та адаптації мовних конструкцій до потреб слухачів. Дослідження має на меті не лише теоретичне обґрунтування проблематики, але й практичні рекомендації для перекладачів, що працюють у науково-технічній сфері, підвищуючи якість їхньої роботи та сприяючи ефективному обміну інформацією в умовах швидко змінюваного науково-технічного середовища.
