ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ІСПАНСЬКИХ КАРНАВАЛЬНИХ ЖАНРАХ
Ключові слова:
чірігота, компарса, лінгвопрагматика, типаж, іспаномовний дискурс, Кадіс, комічне, локальна ідентичністьАнотація
У статті досліджено лінгвопрагматичні механізми формування комічного ефекту в іспаномовному медіадискурсі на прикладі карнавальних жанрів міста Кадіс. Особливу увагу приділено прагматико-дискурсивному підходу та аналізу здатності мовця перемикатися на несерйозний режим спілкування. Аналізується жанрова диференціація між чіріготами та компарсами з виокремленням їхніх спільних і відмінних характеристик. Звертається увага на те, що концепція типажу слугує не лише візуальним атрибутом, а й символічним ядром виступу, що дозволяє авторам транслювати гостру соціально-політичну критику. На основі аналізу текстів виступів 15 груп на конкурсі COAC визначено ключові маркери та індикатори гумору: каламбури, іронічну фразеологію та специфічний сленг. Окреслено роль локальних топонімів та етнонімів у вербалізації ідентичності мешканців Кадіса. Дослідження підтверджує, що карнавальні пісні функціонують як основа, що забезпечує солідаризацію спільноти через колективне впізнання знайомих культурних кодів.
