ЕМОЦІЙНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АКЦЕНТУАЦІЇ У ПРИТЧОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню взаємодії системи фонетичних засобів у створенні емоційного повчального висловлення у сучасних англійських притчах. Актуальність проблеми визначається загальною тенденцією сучасних лінгвістичних студій до дослідження функціонування просодичних основ кодування, породження, сприйняття, розуміння та декодування смислу й повчального потенціалу висловлення. Проведений експериментально-фонетичний аналіз показав, що акцентуація лексико-граматичних та стилістичних мовних засобів у межах їх просодичного оформлення уможливлюють актуалізацію і декодування директивних інтенцій, апелюючи до збудження емоційного стану реципієнта. Установлено, що директивні інтенції сприймаються як нейтральні за ступенем емоційності через обмежений набір усталених лексико-граматичних засобів, чітку темпо-ритмічну структуру з мало варіативною мелодикою. На відміну від притч із більш емоційною реалізацією директивних інтенцій і вираження етичних ідей, за рахунок зростання і зниження гучності, прискорення і сповільнення темпу, підвищеного чи високого спадного термінального тону у поєднанні з меншим ступенем виразності інших ділянок інтонаційного контуру. Незважаючи на розмаїття лексичних, граматичних і стилістичних засобів, визначено провідні емоції і повчальні повідомлення притчі, яким властивий певний набір просодичних засобів, зокрема акцентуація семантичних центрів у повчальному висловленні.