ВІД М. БАХТІНА ДО Ж.-П. БРОНКАРА: ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОЛОГІЇ ДИСКУРСУ
Ключові слова:
типологія дискурсу, мовленнєві жанри, дискурсивні формації, вербальні інтеракції, комунікативний аспект, типи текстів, продукування мовленняАнотація
Проблеми типології дискурсу все більше привертають увагу лінгвістів різних напрямків. Цей феномен пов'язаний з фактом переходу суспільства на цифрове представлення інформації, що вимагає створення критеріїв для класифікації текстів, що зберігаються в різних базах даних, доступу до них і їх обробки. Запропоноване дослідження базується на теорії мовленнєвих жанрів М. Бахтіна, який одним з перших поставив питання класифікації різних типів дискурсу, покладаючи в основу своєї теорії ідею висловлювання як одиниці мовлення. В цілому, ідею мовленнєвих жанрів М. Бахтіна можна представити за формулою: типові висловлювання в типових обставинах. В статті аналізуються теорії, які мають схожі підходи до створення критеріїв типології дискурсу, розглядають дискурс як інтерактивний процес, що пов'язаний з різними видами людської діяльності, має інтерактивний і соціальний характер. Зокрема представлена теорія дискурсивних формацій Мішеля Фуко, який спирається на ідею існування ритуалізованих форм дискурсу, що функціонують у визначених обставинах. Аналізується також типологія вербальних інтеракцій Катрін Кербрат-Ореккіоні, яка стверджує, що смисл висловлення є продуктом «співпраці», що він конструюється спільно різними наявними мовцями. Інтеракція при цьому може бути визначена як місце колективної діяльності з породження смислу і, таким чином, особлива роль належить контексту комунікації. А також представлена теорія Жана Поля Бронкара, в якій дослідник зосереджується на типології текстів та аналізі мовних одиниць, властивих кожному типу тексту (займенники, аргументативні та часові детермінанти) і вивчає загальні механізми продукування текстів/дискурсів та їх структурних властивостей, а також аналізує закономірності внутрішнього функціонування цих текстів/дискурсів.