ChatGPT У ПІДГОТОВЦІ ФІЛОЛОГІВ І ПЕРЕКЛАДАЧІВ. ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Ключові слова:
штучний інтелект, чат-бот, велика мовна модель, обробка природньої мови, ChatGTP, переклад, академічна доброчесністьАнотація
У статті розглянуто виклики і перспективи використання інструментів штучного інтелекту, побудованих на базі великих мовних моделей, в практиці підготовки фахівців мовних та трансляторних спеціальностей у закладах вищої освіти. На підставі аналізу наукових публікацій, виокремлено методичні принципи коректного і академічно доброчесного використання інструментів штучного інтелекту у педагогічній та перекладацькій практиці. На прикладі ChatGTP, обгрунтовано концепцію принципової сумісності їх застосування із дотриманням норм академічної доброчесності як для покращення навчальних досягнень студентів, так і з метою формування критичного раціонального мислення та оптимізації використання часу і ресурсів. Базуючись на педагогічному досвіді авторів у викладанні неспоріднених – інформаційно-технологічних та філологічних дисциплін та емпіричному матеріалі проведених занять із використанням ChatGTP, проаналізовано слабкі місця систем штучного інтелекту у підготовці філологів і перекладачів, ризики їх некритичного застосування, обмежену ефективність у формуванні фахових компетентностей, а особливо загальноосвітніх фонових знань. Зроблено висновок про необхідність поєднання використання штучного інтелекту у режимі реального часу із формуванням методики розгорнутих творчих завдань, які не провокують плагіювання, а також збільшення частки живої іншомовної комунікації у практиці навчання і викладання мовних та трансляторних дисциплін, для профілактики домінування гібридної квазікомунікації з чат-ботом. Водночас відзначено позитивну роль штучного інтелекту у генеруванні текстової інформації, за умови коректного, академічно доброчесного посилання на її джерело та у практичному письмовому перекладі вузькоспеціалізованих термінологічно насичених текстів – за умови ретельної редактури.