МЕТОДИ НЕФОРМАЛЬНОГО ТА ІНФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ІНШОМОВНІЙ ОСВІТІ

Анотація

У статті йдеться про неформальне та інформальне навчання як альтернативні види освіти, що посилюють формальне навчання та якість підготовки фахівців. Автори розглядають сучасні методи неформального та інформального навчання іноземної мови, що можуть бути успішно інтегровані в формалізований освітній процес. У статті уточняється зміст понять, з’ясовуються ключові ознаки всіх видів навчання, висвітлюється ефективність вивчення іноземної мови в неформальному та інформальному контекстах. Проаналізовано доцільність використання методів неформального та інформального навчання в ­іншомовній освіті. Активні та інтерактивні методи, а саме мозковий штурм, дискусія, ігровий, проєктний та проблемний методи, моделі та технології кооперативного навчання, сторітелінг, драматизація, залучають студентів до комунікативно спрямованої діяльності, експерієнційного набуття знань, вмінь та навичок, виявляються ефективнішими за традиційні. Описано досвід використання сторітелінгу та драматизації, які розширюють словниковий репертуар, уможливлюють швидку асиміляцію мовних структур, моделей поведінки, правильної вимови та інтонації. Також розглянуті сучасні методи шедоуінг (Shadowing) та бадінг (Buddying), що поширені в неформальному та інформальному навчанні. Метод шедоуінгу полягає в прослуховуванні та одночасному повторенні тексту разом із носієм мови. Метод бадінгу передбачає партнерську взаємодію, коли одна сторона ділиться знаннями, а інша їх отримує. Широкий вибір методів, технологій, форм організації неформального та інформального навчання має потужний освітній потенціал та урізноманітнює формальну освіту. Автори наголошують на необхідності більш тісної інтеграції всіх видів освіти, розробки прозорих механізмів валідації, адаптованих для різних спеціальностей.