ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ ЗНАКУ-ІНДЕКСУ: ВІД «ПАРАДИГМИ СУМІЖНОСТІ» ДО «ПАРАДИГМИ ДОПОВНЕННЯ»
Ключові слова:
Ч. С. Пірс, семіотика, знак, індекс, класифікація знаківАнотація
Однією з визначальних тенденцій сучасної науки про знаки є пошук можливостей подальшого практичного використання семіотичних ідей, концептів та понять Чарльза Сандерса Пірса. Поряд зі спробами застосування цих ідей у межах досліджень проблеми свідомості, авангардного театру, кінематографу та епістемної логіки, одним з перспективних варіантів розвитку творчої спадщини філософа є поглиблене вивчення сутності, функцій та можливостей знаку-індексу. Важливою складовою такої роботи є не лише детальний аналіз розуміння цього знаку у самого Пірса, але й відслідковування основних тенденцій його вивчення у подальшій дослідницькій літературі.
Згідно з філософом найважливішими визначальними ознаками індексу є: наявність причинно-наслідкового зв’язку між репрезентаменом та об’єктом; його спроможність спрямувати увагу до цього об’єкту; можлива відсутність реципієнта; вказування на одиничне та конкретне; відсутність дескриптивної складової та схожості між репрезентаменом та об’єктом.
У дослідницькій літературі присвяченій вивченню індексу у Пірса можна виокремити два підходи, які умовно можна визначити як «парадигма суміжності» та «парадигма доповнення». Особливістю першої парадигми є націленість на детальний аналіз головних особливостей індексу у порівняльному співставленні з його основними прикладами, а також, критичні зауваги стосовно причинно-наслідкового компоненту цього виду знаку.
В межах другої парадигми, опираючись на розуміння індексу у контексті структури судження, здійснено спробу аналізу його потенційних різновидів та розгляду інформаційних можливостей.
Незважаючи на важливі критичні зауваги стосовно можливостей дефініції індексу, перший з підходів має низку недоліків, а саме: неможливість охопити всі варіанти індексу, ігнорування його зв’язків з іншими видами знаків та недостатня увага до інформаційних можливостей. Часткове вирішення вказаних недоліків відбулося в межах «парадигми доповнення». Так під певним сумнівом знаходяться іконічна складова, інформаційні можливості та причинно-наслідкові зв’язки таких індексальних варіантів цієї парадигми як «Суб-індекс» та «Правило».