НАУКА І ПОЛІТИКА
Ключові слова:
наука, політика, істина, філософія науки, методологія наукового пізнання, ідеологіяАнотація
Стаття присвячена філософському осмисленню взаємозв'язків та взаємовпливів науки і політики. Автори звертає увагу на те, що Наука не розвивається відірваною від суспільства. Вплив на наукові дослідження має соціальне (або державне) замовлення, а напрями і пріоритети наукових розробок можуть бути обумовлені і визначені державною політикою чи, у загальному плані, соціокультурними чи ідеологічними інтересами. Науку і політику може єднати ідея служіння. Крім того, зв'язок політики і науки розглядається через ідеологію. Остання відіграє для політики фундаментальну роль, будучи своєрідною матрицею, що визначає політичні відносини, засади функціонування держави, визначення стратегій розвитку суспільства. Своєрідною концептуальною рамкою осмислення ідеології є її порівняння з наукою, яке вказує на протилежність їхніх світоглядних засад та зазначає, що мова йде про відмінні одна від одної форми суспільної свідомості. Окрему увагу присвячено осмисленню політичного аспекту науки в контексті визначення способів функціонування режиму істини та формування і утвердження наукового дискурсу в суспільстві. Цей підхід відсилає до уявлень про соціальне функціонування науки і концепцій, які прагнуть окреслити межі науки. Згідно з таким підходом, кожна форма знання може трактуватися окремим видом дискурсу. Науковий дискурс не є чимось самодостатнім – він формується і постійно перебуває під впливом особливостей соціальних, культурних і політичних контекстів.