АНТИТЕЗА, ЯК СЕМАНТИЧНА ОСОБЛИВІСТЬ СТИЛЮ ЙОЗЕФА РОТА У ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОНЯТІЙНИХ ОДИНИЦЬ ТРАГІЗМУ ТА КРАСИ

Автор(и)

  • Lilia Chernysh
  • Maria Koshlan

Ключові слова:

теза, антитеза, ідіостиль, семантична особливість, емоційний тонус, понятійний дискурс, стилістична ­фігура

Анотація

У статті розглядається антитеза, як одна із стилістичних фігур художнього твору “Левіафан” Йозефа Рота та є певною ознакою ідіостилю цього автора. Антитеза представлена автором у цих творах не як порівняння двох слів, словосполук тощо, а як порівняння, протиставлення двох світів – реального та омріяного, за допомогою якого автору вдалося передати трагізм через красу, що можна вважати винятковим різновидом антитези та надати їй дефініцію стилістичної антитези. В даному контексті антитеза є тою мовною одиницею, що визначає трансформацію понятійних одиниць трагізму та краси і створює таким чином, понятійний дискурс.

Завантаження

Опубліковано

2020-07-11

Як цитувати

АНТИТЕЗА, ЯК СЕМАНТИЧНА ОСОБЛИВІСТЬ СТИЛЮ ЙОЗЕФА РОТА У ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОНЯТІЙНИХ ОДИНИЦЬ ТРАГІЗМУ ТА КРАСИ. (2020). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія», 9(77), 84-86. https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/2820