ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ МОВНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РЕАЛІЙ ВІЙНИ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: СЕМАНТИКО-ДЕРИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ
Ключові слова:
термін, термінолексика, термінологія, військовий термін, спосіб творення, тематична групаАнотація
Стаття присвячена лінгвістичному аналізу військової термінолексики в художньому дискурсі. Предмет аналізу – військові терміни, виявлені в автобіографічному романі «Битись не можна відступити» сучасного українського письменника Павла Белянського. Творчість митця поки що майже не вивчено, тому наше дослідження, присвячене аналізу військової термінолексики, є актуальним.
Мета статті полягала у здійсненні лінгвістичного аналізу військової термінолексики як засобу відтворення реалій бойових дій у прозі П. Белянського, в описі семантики і творення термінів, у з’ясуванні функціонального навантаження та ролі термінолексики у формуванні художнього образу сучасної війни.
У результаті проведеного аналізу виокремлено дев’ятнадцять тематичних груп військової термінолексики, що репрезентують різні сфери військової діяльності, а саме: назви видів зброї та військової техніки, назви боєприпасів та вибухових пристроїв, термінолексика на позначення військового спорядження та екіпірування, назви військових підрозділів та формувань, тактичні та стратегічні терміни, терміни на позначення видів бойових дій та операцій, військові звання і посади та ін. Аналіз структури термінів у творі «Битись не можна відступити» свідчить про переважання двокомпонентних термінів-словосполучень. Зафіксовано, що однослівні терміни зазвичай утворені суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним способами, усіченням. Продуктивними способами творення термінів також є осново- і словоскладання, абревіація.
З’ясовано, що військові терміни в романі «Битись не можна відступити» не лише виконують номінативну функцію, а й стають важливим стилістичним засобом, що забезпечує достовірність зображення військових реалій, створює особливу мовну атмосферу твору, характеризує персонажів.
