ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ВІЗІЯ ПОЧАТКУ ТА КІНЦЯ ЖИТТЯ: БІОЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ
Ключові слова:
феноменологічна біоетика, наративність, ось-буття, буття-до-смерті, темпоральність, автентичністьАнотація
У статті розглянуто філософські та біоетичні аспекти початку та кінця життя через призму феноменологічного підходу, зокрема в контексті сучасних медичних і технологічних досягнень. Особливу увагу приділено класичним біоетичним проблемам, таким як аборт, трансплантація органів та евтаназія, які набувають нових вимірів у зв’язку з розвитком медичних технологій, що дозволяють втручатися в ці процеси на різних етапах. Проаналізовано погляд сучасного феноменолога Ф. Свенаюза, який використовує феноменологічну методологію для глибшого осмислення етичних дилем, зокрема у випадку вибору між абортом і збереженням плоду, що вимагає врахування не лише моральних принципів, а й тілесних переживань жінки та медичних знань про розвиток ембріона. Також детально розглянуто проблему трансплантації органів, яку Свенаюз трактує як можливість «пережити смерть», намагаючись поєднати екзистенційний досвід смерті з перспективою збереження життя іншого. Важливим аспектом статті є аналіз сучасних досліджень у феноменології смерті, де особлива увага звертається на наративність, темпоральність та автентичність. Зокрема, підкреслено, як ці концепти взаємопов’язані з розумінням смерті як індивідуального, унікального досвіду.
