ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVII СТ.

Анотація

У статті досліджуються шляхи формування європейських вимірів української культури в контексті аналізу діяльності польсько-українських поетів кінця XVI – початку XVII ст. Характеризуються зміст і вияви культурних взаємодій та комунікацій на польсько-руському пограниччі, одним із найяскравіших результатів яких стала інтеграція високоосвіченої руської спільноти зі світом європейської культури. Взаємовпливи української та західноєвропейської культур яскравого виразу набувають на межі XVI-XVII ст., коли на руських землях ­поширювалися ренесансні ідеї в синтезі з православною свідомістю, творилася національна ідентичність, утверджувалися європейські контексти культурного життя. Виразною ознакою існування культурного середовища на польсько-руському пограниччі була багатомовність. Суттєвою передумовою для формування культурного середовища на руських землях стала діяльність культурно-освітніх осередків й літературно-­інтелектуальних спільнот, учасники яких демонстрували високі зразки освіченості й знань, відкритості до ­європейської культури (Острозький культурно-освітній центр, Замойська академія). Латиномовну поезію польсько-українських поетів кінця XVI – початку XVII ст. охарактеризовано як спосіб трансляції ідей ­Ренесансу на ґрунті руського життя, як спосіб поширення європейської системи цінностей у слов’янському православному світі. Поетичну творчість авторів польського походження, які жили й творили на етнічних руських землях, проаналізовано з урахуванням їх впливу на формування простору міжкультурності, комунікативної взаємодії Заходу і Сходу, латинського і православного світів.