ПРОБЛЕМА ФОТОГРАФІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ У РОЛАНА БАРТА: ВІД ДЕНОТАЦІЇ ДО ДИСКУРСУ
Ключові слова:
семіотика, знак, значення, денотація, конотація, Р. БартАнотація
Однією з найбільш актуальних тем в теорії фотографії є проблема фотографічного значення. В її межах етапними та визначальними визнано семіотику індексального та іконічного знаку Пірса, аналіз фотографічних повідомлень Р. Барта та дослідження фотографічного означуваного в межах соціальних дискурсивних практик.
Дану статтю присвячено аналізу особливостей розуміння фотографічного значення у Р. Барта. Основним об’єктом дослідження є дві роботи теоретика: «Фотографічне повідомлення» та «Риторика образу». Головними методологічними інструментами бартівського аналізу проблеми значення у фото були структурна лінгвістика (денотація, конотація) та категоріальний апарат теорії інформації (код, повідомлення, джерело, отримувач).
На думку теоретика в межах фотографічного повідомлення функціонують два коди: денотативний та конотативний. Визначення першого з них є доволі суперечливим, оскільки коливається від його повного заперечення до визнання у якості своєрідного первинного візуального аналогу реальності. Головне ж призначення вказаного коду – бути основою конотації. Конотативні коди не лише є значно чисельнішими та сприяють поглибленню фотографічного значення, але й часто використовуються задля певних ідеологічних маніпулятивних практик.
Потенційними механізмами поглиблення чи обмеження значень є доповнення візуальних кодів вербальними. Перше практикується в межах художньої фотографії за рахунок певного напруження та розходження між означуваним візуального та вербального коду. Друге активно застосовується у різноманітних масових комунікаціях в цілях формування ідеологічно потрібного для відправника значення.
Важливий вплив на формування фотографічного значення здійснюють також як процес творення фотографічного повідомлення так і акт його сприйняття. Те як буде зрозумілим та прочитаним фотографічне повідомлення значною мірою залежить від його творців, які шляхом вибору самого об’єкту знімку, використання освітлення, ракурсу, монтажних технік суттєво підштовхують реципієнта до формування потрібного значення. Проте зважаючи, що кожен з нас є певним історично обумовленим набором суб’єктів, що на мовному рівні проявляється через різні ідіолекти, ми здатні до значного розширення можливого значення фотографічного повідомлення.
