ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДІАЛОГ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕРАКТИВНІСТЬ В ФІЛОСОФІЇ МАРТІНА БУБЕРА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню концепції екзистенційному діалогу у філософії Мартіна Бубера та її впливу на наш спосіб сприйняття світу та власної особистості. Ми розглянемо концепцію «Я-Ти» як спосіб сприйняття реальності через інтерактивність з іншими та їхнім унікальним буттям. Також покажемо, як філософія М. Бубера підкреслює важливість емпатії, моральної відповідальності та розвиток міжособистісного діалогу. 
Відчуття нашої екзистенції нерідко прив’язане до нашої здатності взаємодіяти з іншими та навколишнім світом. У світі інтерактивного спілкування, що формує нашу ідентичність та самореалізацію, філософія діалогу М. Бубера відкриває важливі перспективи для розуміння нашого існування. Його концепція «Я-Ти» і «Я-Воно» не лише нагадує нам про важливість взаємодії між людьми, але й поглиблює наше сприйняття сутності реальності. Поняття «Я-Ти» вказує на взаємність та взаємодію між суб’єктом та об’єктом, де кожна сторона визнається в унікальності та цінності іншої. Це дозволяє нам на певному рівні відчувати емпатію та емоційну зв’язаність з Іншим.
З іншого боку, поняття «Я-Воно» вказує на відчуженість, коли ми сприймаємо іншого як відокремлену сутність. Світ Воно занурений у просторово-часовий континуум, зовнішній і байдужий до усіх людей, речей та явищ. Це може призвести до відчуття віддаленості та кризи міжособистісного діалогу. Отже, розуміння цих концепцій допомагає нам краще розуміти наші взаємини з оточуючим світом, сприяючи розвитку вчування і сприйняття реальності, виникненню поняття «Я-Ми», де індивідуальна самість інтегрується зі свідомістю інших ідентичностей або особистостей.