ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВ КОНТРАКТАРИЗМУ У ПРАЦІ «ФРОНТИРИ СПРАВЕДЛИВОСТІ» МАРТИ НУСБАУМ
Ключові слова:
контрактаризм, суспільна угода, взаємна вигода, підхід спроможностей, справедливість, взаємність, рівність, вразливість, освіта, виховання, емпатія, моральні почуття, милосердяАнотація
У статті демонструється спроба американської філософині актуалізувати проблему справедливості для людей з інвалідністю, одушевлених істот відмінних від людини та у сфері міжнародних відносин, шляхом реінтерпретації центральних понять контрактаризму «взаємна вигода», «рівність», «справедливість», «незалежність», «взаємність» в світлі концепції «підхід спроможностей» за працею «Фронтири справедливості».
Особливо важливими вважаємо ідею тлумачення людини як «політичної і соціальної тварини», яку Нусбаум запозичує в Арістотеля і робить її центральною в межах «підходу спроможностей», та ідею ментальної/тілесної «вразливості» (vulnerability) людини у різні періоди життя. Базуючись на цих двох тезисах, філософиня пропонує переглянути питання щодо того, як ми інтерпретуємо сторони суспільної угоди, а саме їхню рівність, незалежність, свободу, раціональність.
У статті особлива увага приділяється аналізу Мартою Нусбаум моральних почуттів та емоцій людей, їхній потенціал в суспільно-політичному контексті. Показово, що у переліку фундаментальних спроможностей, здійснення яких має забезпечуватися в ліберально-демократичних суспільствах, центральне місце займають здатності відчувати, переживати, розуміти, мислити, любити, застосовувати практичний розум, радіти, бути в гармонії з навколишнім світом і світом природи зокрема. Перелік цих спроможностей вказує на те, яким має бачитися дійсно людське буття у цьому світі. Але, оскільки ми не народжуємося зі здатностями втілити ці спроможності, головна роль у їхньому вихованні і культивуванні відводиться освіті в широкому сенсі слова. В процесі навчання/виховання людям необхідно опанувати основи критичного мислення, емпатії, художнього смаку – всі ці речі мають бути згармонізовані, на глибоке переконання Марти Нусбаум. Філософія ж, своєю чергою, має забезпечити саму можливість переосмислення світоглядних настанов того чи іншого суспільства, й, відповідно можливість їхнього коригування.
