Політика боротьби з плагіатом

Загальні положення

Політика боротьби з плагіатом встановлює стандарти щодо забезпечення академічної доброчесності, визначає процедури виявлення та реагування на випадки плагіату, а також встановлює відповідальність авторів під час подання матеріалів до видання “Агора. Журнал соціальних наук / Agora. Social Sciences Journal”.

Політика базується на рекомендаціях COPE та міжнародних практиках наукового публікування.

Визначення плагіату

Плагіат визначається як будь-яке представлення чужих ідей, даних, текстів, зображень або результатів дослідження як власних без належного покликання на джерело.

До плагіату належать:

  • Прямий плагіат – дослівне копіювання тексту без цитування або належного оформлення.
  • Мозаїчний плагіат – перефразування частин тексту зі збереженням структури або ключових елементів без покликання на джерело.
  • Плагіат ідей – використання концепцій, гіпотез, моделей чи методів іншого автора без належного зазначення авторства.
  • Плагіат даних – використання чужих результатів, таблиць, графіків або статистичних матеріалів без дозволу або покликання.
  • Самоплагіат – повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів (тексту, даних, графіків) без чіткого зазначення факту попередньої публікації.
  • Недостатнє цитування – покликання на джерело, яке не відображає фактичний обсяг використаного матеріалу.

Плагіат є серйозним порушенням етичних норм та веде до відмови в публікації або відкликання статті.

Стандарти доброчесності, яких повинні дотримуватися автори

Автори, подаючи рукопис до видання, підтверджують, що:

  • текст є оригінальним і не порушує авторських прав;
  • усі використані джерела коректно процитовані;
  • усі дані, рисунки, таблиці або зображення належать авторам або використані з дозволу;
  • жодна частина тексту не була опублікована раніше, за винятком матеріалів із відповідним розкриттям (препринт, тези конференцій тощо).

У разі використання власних попередніх робіт автори зобов’язані чітко зазначити факт повторного використання та забезпечити, щоб новий текст мав суттєву наукову новизну.

Перевірка рукописів на плагіат

  1. Первинна перевірка редакцією

Усі подані рукописи проходять обов’язкову перевірку в системах виявлення текстових збігів та дублювання (видання використовує антиплагіатну систему – StrikePlagiarism).

Перевірка включає:

  • аналіз текстових збігів;
  • пошук дублювання з попередніми роботами автора;
  • аналіз таблиць, рисунків та графіків у разі необхідності;
  • перевірку коректності цитувань.
  1. Критерії прийнятності

Редакція видання не застосовує фіксованого порогу подібності, оскільки навіть незначні збіги можуть бути критичними, а високий рівень збігів може бути прийнятним у методологічних розділах. Подібність не розглядається як плагіат у розділі “Методи та дані”, якщо опис цих методів є загальним для такого роду досліджень.

Рішення базується на якісному аналізі, а не на числовому показнику.

Дії редакції у разі виявлення плагіату

  1. Якщо плагіат виявлено до рецензування

Рукопис автоматично відхиляється без можливості повторного подання. Авторів інформують про причини відмови.

  1. Якщо плагіат виявлено під час рецензування

Рукопис відхиляється. У випадках, які мають ознаки суттєвих порушень, редакція може повідомити офіційні установи авторів.

  1. Якщо плагіат виявлено після публікації

У залежності від масштабів порушення можливі такі дії:

  • публікація виправлення, якщо порушення не впливає на основні висновки;
  • публікація заяви про занепокоєння, якщо розслідування триває;
  • повне відкликання статті згідно з Порядком відкликання публікацій;
  • інформування відповідних академічних або адміністративних органів.

Видання дотримується принципів прозорості та не приховує факти ретракції або виправлень.

Самоплагіат

Видання розрізняє:

  • припустиме повторне використання окремих фрагментів тексту (опис методів, загальновідомі теорії), за умови коректного посилання на попередні роботи;
  • критичний самоплагіат, який полягає у дублюванні значних частин власних раніше опублікованих матеріалів без належного розкриття, і розглядається як порушення.

Автори зобов’язані прямо зазначити наявність попередніх публікацій за темою, а за потреби надати копії попередніх робіт для редакційної перевірки.

Дотримання авторських прав

Автори несуть повну відповідальність за отримання дозволів на використання матеріалів, що є об’єктом авторського права.

Видання не бере на себе юридичну відповідальність за неправомірне використання матеріалів авторами.

Правила для рецензентів та редакторів

Рецензенти повинні повідомляти редакцію, якщо помітили можливі випадки плагіату чи надмірного дублювання.

Редактори зобов’язані діяти відповідно до рекомендацій COPE та забезпечувати неупереджене та конфіденційне розслідування.

Руйнування конфіденційності рукопису з боку рецензента (наприклад, перевірка в публічних ШІ-інструментах) не допускається.

Пояснення для авторів у разі відхилення

Редакція видання надає авторам обґрунтоване пояснення щодо рішення, включно з інформацією про характер плагіату. Однак редакція видання не зобов’язана проводити детальний аналіз або обговорювати рішення щодо відмови у випадках серйозного порушення.

Повідомлення академічних інституцій

У разі встановлення серйозного плагіату редакція видання може повідомити керівництво установи, де працює або навчається автор, а також інші відповідні органи (наприклад, комісії з питань етики та доброчесності).

Принципи прозорості

Усі процеси оцінки, перевірки та реагування на випадки плагіату здійснюються: конфіденційно, незалежно, відповідно до рекомендацій COPE та із документальною фіксацією всіх рішень редакційної колегії.