ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ ПРАКТИК В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРИКЛАД МІСТА ЛУБНИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstrakt

У дослідженні розглянуто проблему доступу вразливих груп населення до державних послуг в Україні в умовах російсько-української війни. Основна мета роботи – оцінити забезпечення інклюзивних практик у наданні публічних послуг на прикладі міста Лубни (Полтавська область). Для досягнення мети були використані методи контент-аналізу документів, статистичного аналізу та порівняльних методів, що дозволили оцінити доступність послуг для різних соціальних груп. Результати дослідження показали основні бар’єри, які знижують доступність державних послуг для вразливих категорій населення, а також позитивні чинники, що сприяють інклюзії. Зокрема, виявлено важливість соціальних ініціатив, взаємодії між державними інституціями та громадськими організаціями, а також адаптивності підходів до інклюзивності в умовах післявоєнної відбудови. Розроблення ефективних інклюзивних політик вимагає створення умов для рівноправної участі всіх соціальних груп у процесі ухвалення рішень. Значну увагу приділено впровадженню цифрових платформ, які забезпечують спрощений доступ до послуг і сприяють залученню громадян до вирішення соціально значущих питань. Особливо актуальними є ініціативи, спрямовані на розвиток цифрової грамотності серед населення та усунення інформаційних бар’єрів, які стають перешкодою для отримання державних послуг у кризових умовах. Дослідження підкреслює важливість співпраці між різними секторами, зокрема державними органами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами, що сприяє ефективнішій реалізації програм допомоги. Крім того, враховано культурні й регіональні особливості, які впливають на успішність впровадження інклюзивних рішень у різних частинах України. Результати дослідження вказують на потребу застосовувати комплексний підхід до реалізації інклюзивних практик, що включає розвиток мережевих зв’язків між різними установами та активну участь ­громади.